зв'язкова

зв'язкова
—————————————————————————————
зв'язкова́
іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови. 2005.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "зв'язкова" в других словарях:

  • Обов’язкова сертифікація — проводиться на відповідність обов’язковим вимогам нормативної документації, регламентованим законодавством стосовно безпеки продукції для життя, здоров’я громадян; її сумісності та взаємозамінності, охорони навколишнього середовища; метрологічних …   Управління якістю

  • целібат — Целібат: безженність попів; [VI] безженство, обов язкове для римо католицьких попів [XI] безшлюбність духівництва [46 1] безшлюбність духовенства [46 2] безшлюбність у католицьких священиків [51;52] безшлюбність у католицьких священиків та… …   Толковый украинский словарь

  • шарварок — Шарварок: Шарварок: дорожня повинність кріпаків [XIX] Нужда в нас доходить до крайності, зарібків нема ніяких, а зате тим більше податків, додатків та шарварків [XIX] обов язкова громадська робота (лагодження шляхів, мостів тощо) [2,XIII] обов… …   Толковый украинский словарь

  • відбуток — тку, ч. 1) У період кріпацтва – обов язкова неоплачувана праця на поміщика; панщина. 2) діал. Втрата, розтрата …   Український тлумачний словник

  • епікриз — у, ч. Обов язкова частина медичних облікових документів, в якій подані висновки про стан хворого …   Український тлумачний словник

  • змушений — а, е. Який мусить, повинен через певні обставини, причини робити що небудь. •• Зму/шена конве/рсія обов язкова, примусова заміна чи викуп цінних паперів компанії за її бажанням …   Український тлумачний словник

  • критиканство — а, с., розм. Дріб язкова, уїдлива, упереджена критика …   Український тлумачний словник

  • обов'язковий — а, е. 1) Якого слід беззастережно дотримуватися, яким не можна нехтувати. || Який вимагається в законодавчому порядку. •• Обов язко/ве навча/ння принцип основної політики, відповідно до якого діти певного віку в законодавчому порядку повинні… …   Український тлумачний словник

  • опіка — и, ж. 1) Піклування про кого , що небудь, догляд за кимось. 2) Постійний нагляд, контроль за чиїми небудь діями, вчинками. Дріб язкова опіка. 3) юр. Організований і контрольований державою нагляд за недієздатними громадянами (малолітніми,… …   Український тлумачний словник

  • толерантність — ності, ж., книжн. 1) Властивість за знач. толерантний. || фарм. Здатність переносити великі дози отрут або ліків без шкоди для організму. •• Імунологі/чна толера/нтність специфічний стан організму, за якого втрачається здатність виробляти… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»